Знову про резервне копіювання

Раніше я вже писав про резервне копіювання в Лінуксі з допомогою obnam. З того часу розробка цієї програми припинилася, і мені потрібно було знайти альтернативу. Я зупинився на borg-backup. Але спершу:

Навіщо спеціальна програма?

Ви могли подумати — нащо все ускладнювати, я буду просто вручну копіювати файли на флешку. І це цілком прийнятне рішення.

Але якщо ваших файлів трохи більше, ніж 2-3? Копіювати кожного разу все? Чи тільки те, що ви змінили? А якщо ви випадково щось забудете? Чи випадково вилучите щось не те з резервних копій? А що робити з попередніми версіями файлів? Перейменовувати й зберігати? Чи перезаписувати? Якщо зберігати, то скільки минулих копій? І коли їх вилучати?

А якщо ви також хочете стискати дані перед копіюванням для економії місця, і шифрувати, щоб випадкові люди не мали до них доступу?

Програми для резервного копіювання дають вам можливість один раз налаштувати резервне копіювання, і потім лише натискати «одну кнопку» і ні про що не хвилюватися.

Продовжити читання «Знову про резервне копіювання»

Зручне резервне копіювання даних в Лінуксі з допомогою obnam

Backup Backup Backup - And Test Restores
Сервер, знищений внаслідок пожежі.

Важливі дані треба зберігати щонайменше в двох місцях, на двох окремих носіях інформації. Адже не існує стовідсотково надійних і невразливих носіїв інформації — кожен носій рано чи пізно дає збій, і передбачити це не завжди можливо. Резервне копіювання — це як застрахувати будинок, тільки безкоштовно (окрім хіба що ціни резервного носія інформації). Якщо ви зберігаєте на компуторі якусь свою роботу — від фотографій до дисертації чи історичних романів — вам конче необхідно налаштувати собі резервне копіювання, инакше ви ризикуєте в будь-який момент втратити результати своєї праці.

Існує безліч програм для резервного копіювання і безліч способів налаштування. Цей допис — для користувачів Gnu/Linux, але якщо Ви працюєте у Windows, для вас теж є безліч програм для резервного копіювання. Я розповім про програму, якою користуюся сам.

Продовжити читання «Зручне резервне копіювання даних в Лінуксі з допомогою obnam»

Дві слові про паролі

KeePassX-uk
Менеджер паролів KeePassX

Не можу не поділитися однією простою й дуже розумною думкою одного дослідника компуторної безпеки:

Запам’ятовувати усі паролі — дурна ідея. Вони обов’язково будуть слабкими і легкими до зламування. Хіба не легше використовувати менеджер паролів, і мати при тому супер-міцні паролі, які не треба тримати в голові?
Продовжити читання «Дві слові про паролі»

10 прикладів використання командного рядка Gnu/Linux та инших

До командного рядка часто ставляться як до якоїсь таємничої «шаманської магії». Насправді ж це дуже практична річ, яка кожному може стати в пригоді, особливо коли треба виконати якусь однакову дію над великою кількістю файлів. Багато моїх близьких і друзів перейшли на Gnu/Linux, але не всі з них знають про можливості, «заховані» в командному рядку на цих системах.

Продовжити читання «10 прикладів використання командного рядка Gnu/Linux та инших»

Письменництво з Git

Протягом певного часу я застосовую т.зв. керування версіями до текстів. Це дає мені можливість:

  1. бачити зміни, які я зробив відносно останньої «зафіксованої» версії файлу;
  2. порівнювати між собою будь-які з раніших версій файлу;
  3. паралельно працювати над кількома варіянтами того ж файлу, які відрізняються у певних місцях, але мають значну частину спільного тексту; тобто спробувати, наприклад, переробити певний розділ і подивитись «що із того вийде», залишивши стару версію цього розділу доступною до повернення в документ навіть після будь-якого редагування инших розділів;
  4. синхронізувати версію одного файлу із версією другого (наприклад, текст із ілюстрацією);
  5. відіслати комусь документ для редагування й переглянути усі корекції при отриманні; обирати, яку корекцію прийняти, а яку ні.

Це далеко не вичерпний перелік. Як це працює? У вас є тека з файлами, а всередині цієї теки є під-тека .git, де зберігаються попередні версії файлів та інформація про послідовність та зв’язок між змінами. Єдина вимога — навчити вашу систему керування версіями порівнювати різні версії файлів того формату, в якому ви пишете ваш текст.

Продовжити читання «Письменництво з Git»

Git annex: розподілене зберігання великих файлів

Хочу познайомити вас із дивовижним знаряддям на ім’я git-annex. Зацитую український Вікіпідручник програми:

«Уявімо, що у вас є переносний компутор з невеликим вінчестером. Також у вас є стаціонарний компутор, на який і з якого ви можете пересувати через мережу файли. Ви працюєте, і в певний момент вам бракне місця на переносному компуторі — й ви пересуваєте частину файлів на стаціонарний. А ще частину — на зовнішній вінчестер. І ви опиняєтесь в становищі, коли ваші дані розпорошені між трьома різними пристроями.

Чи не чудово було б, якби в кожен такий момент ви могли продовжувати бачити перелік усіх ваших файлів, а також мали можливість легко отримати будь-який з них, не шукаючи перед тим півдня, на якому пристрої ви його розмістили? І якщо вам треба «розчистити» місце для отримання інших файлів, бути певними, що ви не вилучите файли, яких більше ніде немає? І ще: якщо ви змінюєте, переміщуєте чи перейменовуєте файли на одному з ваших пристроїв, щоб ці самі зміни автоматично відтворювались і на решті ваших пристроїв, на які ви скопіювали свої файли? Ви, мабуть, довго мріяли про таку можливість, чи не так?»

Git-annex забезпечує вам такі можливості. Огляд та приклади використання програми можна прочитати у Вікіпідручнику (який можна також редагувати й доповнювати), тому дублювати їх тут немає сенсу. Скажу тільки, що якщо система керування версіями git є дуже вдалим інструментом для роботи з кодом програм та текстовими документами, то git-annex (який, як ви, мабуть, здогадались, працює на основі git) — настільки ж вдалим знаряддям для синхронізації та розподіленого зберігання великих об’ємів даних між різними присторями. Git-annex, на відміну від простого git, не зберігає повної історії кожного файлу, завдяки чому добре пасує до зберігання великих бінарних файлів, як то звукові чи відео-записи. Крім того, програма дає можливість мати в репозиторії тільки частину повного набору його файлів, а решту зберігати в инших репозиторіях-клонах.

Тобто зберігання самих даних відділене від зберігання структури тек та історії дій. При тім, git-annex дбає, щоб кожен файл зберігався хоча б в одному з репозиторіїв-клонів. Таким чином ваші дані є упорядкованими незалежно від того, на скількох пристроях вони зберігаються.

Якщо вас зацікавила програма, її Вікіпідручник допоможе ознайомитись із нею глибше.

Чому слід використовувати ogg (vorbis) замість mp3

В тому, щоб попрощатись з mp3, є дві потреби, одна етична, друга — практична.

Почнемо з другої.

Один пан зробив гарний експеримент: він закодував звуковий файл різними форматами на кількох щаблях якости так, щоб на кожному зі щаблів отримати найбільш подібні розміри файлу в різних форматах. Ми підемо трохи далі й спробуємо з допомогою програми Audacity порівняти результати, які він отримав для mp3 та ogg. Критерієм слугуватиме аналіз звукових частот, наявних у файлі. Для цього ми скористаємось функцією «Побудувати графік спектру». Хоча такий аналіз показує далеко не все, він може бути гарною підказкою, якщо ви хочете перевірити, наскільки сильно змінився ваш файл після збереження з тим чи иншим параметром стиснення (майте на увазі: після закодування Audacity продовжує працювати з нестисненим оригіналом, тому для порівняння якости ви мусите окремо відкрити ваш закодований файл).

Продовжити читання «Чому слід використовувати ogg (vorbis) замість mp3»

git та українські назви файлів

Якщо git status показує українські назви файлів як «"\320\277\321..."», спробуйте запустити комадну git config --global core.quotepath off. (Запозичено з http://stackoverflow.com/a/5855213/1142039).

Зберігання паролів у Emacs

Ми реєструємось на безлічі інтернетних ресурсів, і бажано на кожному із них використовувати пароль, який ви більше ніде не використовуєте. Тут ми опишемо як можна організувати зручну й незалежну від вебної переглядалки базу з паролями в простому текстовому файлі, зашифрованому через GPG, і зручно користуватись нею в текстовому редакторі GNU Emacs.

Для цього треба:

  1. Мати або створити власну пару ключів GPG;
  2. Налаштувати зберігання записів з допомогою функції forms-mode;
  3. Організувати собі функції-помічники, які б дозволили легко здійснювати пошук у базі і додавати до неї записи.

Це ми й спробуємо зробити.

Продовжити читання «Зберігання паролів у Emacs»